З огляду на наявність "комуністичної загрози", США внесли питання про Корею на розгляд другої сесії Генеральної Асамблеї ООН. Більшістю голосів та схвалила 14 листопада 1947 р. американський проект резолюції про створення Тимчасової комісії ООН по Кореї, що повинна була забезпечити проведення вільних виборів на півострові й формування загальнонаціонального уряду. Але СРСР відмовився визнати повноваження Тимчасової комісії, а Українська РСР, відповідно, не погодилася взяти участь у її роботі. У результаті напівдемократичні вибори відбулися в травні 1948 р. лише на Півдні, але 12 грудня того ж року Генеральна Асамблея ООН спеціальною резолюцією визнала "єдино законною" проголошену 15 серпня Корейську Республіку зі столицею в Сеулі (площа – 98,5 тис. кв. км, населення – 47,5 млн. чол. на 2000 р.). На Півночі, у Пхеньяні, 9 вересня була проголошена Корейська Народно-Демократична Республіка (площа – 120,5 тис. кв. км, населення – 22 млн. чол. на 2001 р.). Обидві держави розпочали підготовку до об'єднання півострова силою, що полегшувалося завершенням на кінець 1949 р. виведення радянських і американських військ. На Півдні в якості радників залишалося 500 американських військових і 700 цивільних службовців.

Далекими від ідилічних були й відносини офіційного Вашингтона з Лі Син Маном: приймаючи в лютому 1950 р. закон про надання Південній Кореї фінансово-економічної допомоги, Конгрес обумовив її включенням до сеульського уряду представника комуністичної партії. На парламентських виборах 30 травня прибічники південнокорейського президента зазнали гучної поразки, отримавши лише 45 із 210 мандатів. З'явилася реальна можливість усунення непримиренних антикомуністів від влади і налагодження конструктивного діалогу з Пхеньяном, але атака північнокорейської армії у неділю, 25 червня 1950 р., що увінчалася повним успіхом, не лише зберегла президентський пост за Лі Син Маном, але й викликала кардинальні зміни в усій світовій політиці.

На Півдні американці просували до влади учасника боротьби за незалежність Кореї досвідченого ліберального політика-емігранта Лі Син Мана. Під прискіпливим наглядом американських військових він мав реалізувати план демократичних перетворень, аналогічний тому, що був розроблений у Вашингтоні для переможеної Японії. Радянська військова адміністрація на Півночі зробила ставку на Кім Ір Сена, що змолоду брав участь у комуністичному антияпонському партизанському русі, змушений був шукати політичного притулку в СРСР, а після визволення в мундирі майора Радянської Армії був переправлений до Пхеньяна і почав швидке сходження по щаблям політичної кар’єри.

Биография и наследие Градовского Александра Дмитриевича
Градовский родился в Воронежской губернии в 1841 году. Его отец, известный на юге селитровар, дал своему сыну прекрасное домашнее образование, а затем определил его во 2-ю Харьковскую гимназию. В 1858 году он поступил на юридический факультет Харьковского университета, где и окончил курс в 1862 году со степенью кандидата прав. Уже на ун ...

Столыпинская аграрная реформа 1906-1917гг.
[П.А.Столыпин (1862-1911гг) - премьер-министр в 1906-1911гг, министр внутренних дел] Цели: - привлечь на сторону режима широкие слои крестьянства - разрушить сельскую общину - не затронуть интересы помещиков - поднять уровень сельского хозяйства страны Подготовка проекта реформ фактически началась с Совещания о нуждах сельскохозяйс ...

Внешняя политика Франции в конце XIX века
Рассмотрение основного содержания нашей темы логично будет начать не непосредственно с событий «военной тревоги» 1887 г., а с предшествовавших ей обстоятельств, приведших к обострению франко-германских противоречий. Впрочем, следует сразу подчеркнуть, что франко-германские взаимоотношения после 1870 г. никогда не были хорошими. Обстано ...